13 February

«

коли він цілує мене всередині таке відчуття як вітер хитає дерева, він торкається мене ніжно, чую як його рука проводить по моїй спині, так легко, невимушено, з ним час зупиняється. коли ми разом у мене таке відчуття що я насправді комусь потрібна крім своїх батьків. все це дуже гарно.нагадує якусь казку Діснея. коли їдеш я сумую, але коли повертаєшся то я, як кажуть: на сьомому небі від щастя. я хочу щоб цей час в моєму житті продовжувався і ніколи не закінчувався. для цього ми маємо бути разом. назавжди разом.»
— Софу проперло на вірші,це вона тоже мені написала))але гарно навіть
22:30
вечір гарний.дякуючи ярику.говорили з ним)
після душу в мене всі негативні емоції як то з водою пішли кудись:))
завтра сказав позвонить з самого ранечку(хоча запросто можуть забрати телефона) вже жду жду)))
юля на моє привітання написала просте і банальне дякую.сучка!
софа сьогодні запропонувала поїхати в луцьк на концерт фіолету, типу її мама завезе нас машиною… блін так хочу.але він починається в 20:00.а поки там ше всяка фігня після.тож то в скільки я вдома буду? мені потім ше такій концерт вдома влаштують, крутіше колоса)))
гарна музика це круто))
круто говорити з людьми зовсім тобі незнайомими_)

вчора плакала як дивилась відео в вк.типу передача на ТЕТ "це любов"...історії першого кохання, я і подумати не могла шо таке реально взагалі...)

«

коли ти торкаєшся його губ то я чую як ваша слиня переходить до нього і шорох куртки,коли він тебе зажимає.Наглядач Софа.»
— Софа посвятила мені з Яриком)))

«

Мир двоих не понять миллиардам.»
— :)))

«

был у меня друг, да умер. точнее человек-то остался, а вот сам друг умер. такие дела.»
а я ше буквально пару годин назад казала шо все афігєнно.
після школи звонила іра, я пеерзвонила.
якшо коротко то вона прочитала мій тлог.шось там говорила шо жаліє.
дивне це відчуття, коли ти розчарувавшись в людині, пробачаєш їй, а вона знову тебе кидає…
мені ніколи в житті не було так боляче.
вона мені шось говорила, вибачалась, а я плакала.
потім мені потемніло в очах,і я сказала все.пака.
я не хочу більш ніколи з нею говорити… я не розумію як так можна…
мені до цих пір погано.я випила якесь заспокійливе мені від нього так говову зсередини здавлює..(

в школі не було нічого веселого.зранку проснулася, вже була смс від ярика.як я хочу бути з ним завжди, шоб він мене не зрадив.
не знаю як я буду зара вчити уроки.в мене мозок тупо відключився.
мене тіпає

поки чекала софію, слухала як вони співають.гарно так.
пішли купили їй ждинси.купили тофі і шоколадку, потім коли їли хот-доги бачили ткача, я фігєю він такій стіснітільний коли з нами сам на сам.
в п"ятницю дискотека, хочу напитись так, шоб нічого не пам"ятати… чесно.
на вихідних провести час з яриком.
люди вони такі не щирі, погані жорстокі. я плачу.ну як так можна,івака як читала мій тлог, то овна в принципі все тут знала… нічого нового не побачила, а вона? ну нашо?
це удар.як можна після такого вірити людям,і бути в чомусь впевненою?

я люблю ярика.він хороший.мені з ним добре.

ше треба голову мити.і зсередини теж не мішало би
завтра ше той день закоханих, хоч я маю вже ярика, все одно не люблю це свято!