«
коли він цілує мене всередині таке відчуття як вітер хитає дерева,
він торкається мене ніжно, чую як його рука проводить по моїй спині, так легко, невимушено,
з ним час зупиняється.
коли ми разом у мене таке відчуття що я насправді комусь потрібна крім своїх батьків.
все це дуже гарно.нагадує якусь казку Діснея.
коли їдеш я сумую, але коли повертаєшся то я, як кажуть: на сьомому небі від щастя.
я хочу щоб цей час в моєму житті продовжувався і ніколи не закінчувався.
для цього ми маємо бути разом.
назавжди разом.»
— Софу проперло на вірші,це вона тоже мені написала))але гарно навіть