У кожного з нас є щось таке, про що знає зовсім невелика кількість людей. Сьогодні я вирішив поспілкуватись із лідером гурту “ФІОЛЕТ” Сергієм Мартинюком – він і справді розповів багато чого цікавого, і навіть шокуючого. Чим же займався “Колос” в дитинстві та ким хотів стати? Читайте далі!

Мало хто знає, але в дитинстві через ряд суб’єктивних і об’єктивних причин, я жодного разу не був на морі. Вперше на півдні я побував вже у 20-річному віці, під час поїздки до Ялти. Відтак, у моїх дитячих альбомах немає фото на фоні морської далечіні, або з мавпочкою на плечі.

Мало хто знає, але перший мій секс був провальним. Не те щоб я пролажав чи вкрай випередив події, але від процесу очікував відверто більшого. Соррі, А. :)

Мало хто знає, але в свій час я крав чайні ложки в одному з луцьких супермаркетів. Зараз навіть важко пояснити для чого. На той період мого життя це видавалося мені вкрай веселою забавою..)

Мало хто знає, але в 5 років я хотів бути священиком: одягав собі на плечі бабусину хустку і ходив по хаті з уявним кадилом, проганяючи нечисту силу. Дякуючи небу, до класу так 7-го я чітко визначився із своїми релігійними переконаннями і став слухати музику.

Мало хто знає, але на одному з концертів ФІОЛЕТУ у Рівному, під час виконання пісні «Між Нами», наш барабанщик заснув на декілька секунд: процес тривав, але Валік качумнув по повній, – взнаки далося недосипання та інші суб’єктивні філософські фактори.

Мало хто знає, але останнім часом я багато думав про повернення додому. Навіть не в рідне Дубно, а в село, де жили мої покійні бабуся та дідусь. Хочеться закритися на пару років і написати книгу. Але боюся цим поділитися з друзями, колегами та шанувальниками. Хоча, це вже позаду, – поділився :)

Мало хто знає, але по сьогоднішній день я не знаю жодної ноти і немаю елементарного уявлення про всі ці штуки… Музика як і колись, приходить мені в голову цільно словами і мелодіями, які опісля моїх наспівів відтворюють технічно музиканти. Часом стає соромно. Часом – абсолютно навпаки…

Мало хто знає, але жодну з своїх пісень я не писав більше 5 хвилин.

Мало хто знає, але найбільше чого я боюся – це смерті рідних. Рідко про це говорю і намагаюся навіть не думати, що в один із днів когось з ЦИХ людей прийдеться закопати в землю. Боюся, я подохну від розпачу.

Мало хто знає, але окрім вагомого, я жахливого боюся стоматологів, ремонтів і крайньої висоти. Але життя люблю більше ніж найсмачніше мамине малинове варення. Не знаю що може бути кращим за одне і друге.