1) Моє почуття до тебе таке вильне, що аж вламується до мене у сни.

2) Яка мені різниця до всіх інших? Вони ж просто "всі інші".

3) Тілесність, відчуття, спогади, щомиттєве гостре почуття - тобто ти.

4) З іншого боку, Марла дещо шкодувала про те, що бачила океан.
-Тепер я не зможу його придумати.

5) Стовідсотково спрацьовують лише найтупіші найоби.

6) А втім боятися втратити - здорово.Це не дає розвинутися звичці і рутині.Ми так за кожен день повинні би боятися, бо щомиті можемо втратити наступну мить.От тоді ми тільки й зможемо по-справжньому жити.Боятися отак - це по-справжньому кохати.

7) Безсоння. Мала доза щоранку. Кілька кубів кофеїну в вену і твоє бліде обличчя щириться на тебе з люстра, що навпроти ліжка, щодня, щоразу. В не твоєму помешканні й інколи навіть дуже комфортно, але очі робляться все ширшими й болючішими. Як ширококутний об'єктив. Високочастотний гавкіт псів на повідках, високочастотне «Ану, перестань!» їхніх ґаздинь, твої, знову ж, блядські очі і секреторні чари в його кампарі. Зубний біль як есенція безсоння. Друг його — гастрит. Починаєш говорити про хвороби — тобі піздєц.