Як жуйка. Orbit зі смаком малини, кавуна, дині
неважливо. Головне, що тягуча й клейка.
Боже, милий. Виявляється, я - слабка.
Це горнятко надбите із права, протікає моїми думками
розкриваю позтріпані рани, закриваю
і замість чаю вже кава.
та тебе тут нема.
Час - тягучий нестерпно смачний, та жувати так довго
нам приходиться деколи. А тікати від нього
неможливо. піддаватись лиш і не слухати
перестороги.
Мої руки холодні, дві крижинки. Невдовзі
я знайду твоє серце під вікном на морозі
у червоній коробці, перев'язаній бантом
хто зна.
Поміщу десь у себе, на зап'ясті чи в скронях
і поллється тепло по холодних долонях
я відчую бриз моря.
так. зрозуміла твій запах.
І сидіти отут у чотирьох стінах, я очікую пошти
зекономила б нерви, та щось тратяться кошти
хоч на ще одну плитку шоколаду.
і так по одній раз у день
На столі наче лава стоїть твоя розпечена кава
на дворі паде сніг, у дерев уже зникла засмага
а мені щодо до того?
що мені до світу пісень?
Я є тут.
Але сенс?
коли тут немає тебе.
ДУЖЕ
0