25 September
все було просто афігєнно.
атмосфера супер.
Карпати заспокоюють, а Львів захоплює.
фотографій багато, але спогадів більше.
каток.падіння.обмацала всіх хлопців які з нами були.
моментами все було як у житті, спочатку страшно, біля бортіка, з кімось за руку, але після падінь.виїжаїш на середину...і все.все позаду.
"бєлий кльовий" ахах, дааа, було шото)
Данилюк, няха, але йом нрав Волошина, хоча проти неї нічого не маю.
вона класна, це один з тих випадків(а їх дуже мало)коли перша думка про людину - невірна.
вечором була істерика.
коли позаду всі співали пісень.я слухала, дивилась у вікно. і "на очах бринить сльоза"…

печаль.но нічьо не зробиш.
це один з трьох найкращих днів у моєму житті:**

Comments: