Набридло вже все, не хочеться нікому нічого пояснювати, щось доводити, набридли сірі будні, хочеться чогось нового, хочеться змінити життя, хочеться, щоб всі люди були щасливі, щоб батьки частіше посміхалися, просто хочеться людину, яка буде розуміти без слів, без довгих розмов, яка буде відчувати все, що зі мною відбувається.
Я так цього хочу.

кожен ранок прокидаюся з мріями.
мріями про те, що я все-таки побачусь коли-небудь з тими людьми, якими я просто захоплююсь.
всі вони чомусь протилежної статі.
більшість - люди слова.
кожен день уявляю, як це все відбудеться, що я буду говорити, де це буде.
ось так от.
але мрії такі далекі...і такі нереальні…

прийшла додому і відразу лягла спати, заснула на 5 годин)))
забрала у С. книжку "Вероніка вирішує померти"...(Коельо)
занесли книжку мою нарешті у бібліотеку.
уроки були так сяк…
наснився мені чудовий сон.
ніби ми стоїмо з дівчатами,і тут мене хтось кличе, типу "привіт"… я довго не могла впізнати хто це.потім зрозуміла шо це Толік.
я кажу "ідем відійдем.прогуляємося"… ми пішли.довго говорили про щось, потім сіли десь.і тут я побачила свого братіка Д. ми типу з ним міцно обнялись, поцілувались.він каже "мені так приємно, шо ти всім про мене розказуєш, захоплюєшся мною і так любиш мене"
це було так мило.
потім він як мій братик, запитав у Т. пошепки, чи любить він мене.
Т. такий вголос звісно я її люблю.
я ніби зніяковіла, щось таке.
це був дуже приємний сон.
того що там були дуже дорогі мені 2 людини...**

напевно я все таки переїду на іншу сторінку.
буду викладати інфу про людей, які мені подобаються.
доречі "Книжка" чудова.
але я знайшла там силу силенну помилок.
як тільки починаю слухати "Намір" Дереша відразу засинаю.)))
зняла Б.У. на відео тишком.)

я дивилася чесно)
люблю
тільки не ображайся

тааак
день веселий
після школи, ходила за книжкою, але її ще не було
і ми забрали її після 5 години.
в мене були просто нереальні емоції.я була дуже щаслива.та й зараз, коли думаю про книжку і те коли я її почну читати, хоч більшість розповідей звідти я вже знаю напам"ять.
але я хочу по-новому відчути і пережити все.дивлячись не в монітор, а тримаючи у руках - ДИВО
в центрі побачили мого колишнього(А.С.)
привіталися, але потім він наздогнав нас з С.
і ми ішли 3…
в захваті від хлопців, з якими хоч і все покінчено, але вони все таки хоч "привіт" тобі скажуть.
а не після того коли між нами стільки було, навіть в мою сторону не гляне… мудаки блін.

пішли у Вопак, піднімаємося, дивимося а поряд іде оця риженька з "Аферистів" і отой чувак шо з нею веде, в окулярах… ми аж охуїли.
що вони забули у нашому "селі"??
потім дійшли висновку, що вони просто проїздом.
ще б Колос так проїздом завітав...((
ось.
через те, що пізно прийшла і дуже втомилася майже зовсім не повчила уроків.
буду доучувати завтра все у школі…
таке враження, що з І. у нас точно вже обірвані всі стосунки… ну і добре.
це вже не перша така людина.
вчора скачала аудіокнигу Дереша "Намір"… от слухаю на ніч.круто так.ніби читаєш, але наспраді ж ні.
просто в голові звучить не твій голос, а якогось чувака.
скоро вже свято.хочу 3 дня попостити і піти до церкви.а то мені так соромно перед собою…
хоча як на мене, віра не заключається в тому, щоб ходити до церкви і дотримуватися посту…
віра вона глибше… набагато… я так вважаю…
пережити б завтра, а там трохи відпочину.на свята буду сама, тому що з С. я дружу скажим так в "рамках" школи, з І. вже ні.а більш мені нема з ким.
а Е. за хульярд кілометрів від мене!

знімала відео Е. і вона мені.так мило
ходила до М. у лікарню, в нього повна тумбочка німецьких і польських солодощів.коли його вже випишуть і він це все додом принесе)))
бачила Д.Л. по дорозі.
от.
вивчила уроки.
С. там таке чудить з Б, крутить ним як тільки може)
оце говорили з нею, насміялися, але ще б трохи я поговорила і я б получила вже:D
ці 2 дня пройдуть швидко, надіюсь)
іду завтра забирати книжку, думаю вона там вже є)
з автографом, це буде щасливий день)

книжки в дорозі)))))

підете до сповіді перед Великоднем?