не треба втрачати можливість шось зробити, якшо на даний період часу тобі того хочеться
хотіла побувати на заході і почути скрябіна
треба було їхати тоді. а зараз його вже нема.
хотіла в карпатах подивитися на зоряне небо. треба було виходити на вулицю і забити на прєподів
нині ми поїдемо в лубни :/

сьогодні добре прогулялися з іванкою
принаймні мені так було.
бо вона замерзла дуже
говорили за майбутнє, за стосунки, за долю

висновок по останньому: те шо є дві точки А і В
а як ми вже до них ідем, то вже від нас залежить
але дійдем ми туди точно
хоч і задом зайти, хоч лабірантами, а комусь пощастить і по прямій просто

за хлопців
те шо його нема
вже дуже довгий час

і шо я не хочу виходити заміж за спокійного, за сім"янина, який буде у всьому мені допомагати.
хочу такого який хоче і доб"ється
побачив сказав шо моє
і через трохи має це вже в руках
який хоче шоб вона дала і вона дасть
від неї нічо і залежати не буде
який просто горить життям
шось рішає постійно
шоб я ні за шо не переживала
а не який переді мною буде стелитися
під кожне моє слово
хочу, щоб я реально відчула себе залежною

іванка каже шо ми надто сильні і незалежні
і того нам такі треба
а який би він гарний не був, якшо він тихенький, відразу пропливає як фон мімо

а ще казала, шо такими чоловіками вони стаютб вже походу
і тихий це просто характер, а як чоловік він себе покаже ще
тобто шоб там не було ми виходим заміж все одно наосліп. бо не знаєм яким він далі буде…

ще чи говорять за мене "а, це та шо долінку/петручику дала"
потім переконались шо навіть якшо і да
то всі насрать. геть

і якшо в мене до 22 нікого не буде
то головою точно поїду

як вчора говорили за того рому
шо через років 5 якби він запропонував вийти заміж, я би погодилася
а зараз навіть не зустрічалася би