ну от закінчується день)
весь день в мене не було настрою.я ходила мертва і тупо нічого не чула, не говорила ні з ким.
мене тіпає весь день.ще по суті нічого немає, а мені вже страшно, шо більше може нічого не бути, шо я можу і це втратити(
всередині все зжимається, не хватає повітря коли думаю про нього.не знаю куди дітися, хожу по хаті, сміюся… плачу.(я не божевільна:DD)
позвонив він, ми з ним поговорили хвилин 10, розказали як пройшов день.чую ше на задньому фоні хтось говорив.
мені добре, я почула його голос.кайф.я як наркоманка зараз.
погнали знову з остапука трохи.от.
в школі всі так задовбували, навіть іванка!
усік сів за нами, думаю буде весело.)хоча б просто як з однокласником)
звонила іра, питала як я, з кім я… типу таке.чого не спілкуємося.
зараз от, написав ярик надіюсь норм попериписуємося)*
22 January
0
"Жовта книга"
1) Моє почуття до тебе таке вильне, що аж вламується до мене у сни.
2) Яка мені різниця до всіх інших? Вони ж просто "всі інші".
3) Тілесність, відчуття, спогади, щомиттєве гостре почуття - тобто ти.
4) З іншого боку, Марла дещо шкодувала про те, що бачила океан.
-Тепер я не зможу його придумати.
5) Стовідсотково спрацьовують лише найтупіші найоби.
6) А втім боятися втратити - здорово.Це не дає розвинутися звичці і рутині.Ми так за кожен день повинні би боятися, бо щомиті можемо втратити наступну мить.От тоді ми тільки й зможемо по-справжньому жити.Боятися отак - це по-справжньому кохати.
7) Безсоння. Мала доза щоранку. Кілька кубів кофеїну в вену і твоє бліде обличчя щириться на тебе з люстра, що навпроти ліжка, щодня, щоразу. В не твоєму помешканні й інколи навіть дуже комфортно, але очі робляться все ширшими й болючішими. Як ширококутний об'єктив. Високочастотний гавкіт псів на повідках, високочастотне «Ану, перестань!» їхніх ґаздинь, твої, знову ж, блядські очі і секреторні чари в його кампарі. Зубний біль як есенція безсоння. Друг його — гастрит. Починаєш говорити про хвороби — тобі піздєц.
2) Яка мені різниця до всіх інших? Вони ж просто "всі інші".
3) Тілесність, відчуття, спогади, щомиттєве гостре почуття - тобто ти.
4) З іншого боку, Марла дещо шкодувала про те, що бачила океан.
-Тепер я не зможу його придумати.
5) Стовідсотково спрацьовують лише найтупіші найоби.
6) А втім боятися втратити - здорово.Це не дає розвинутися звичці і рутині.Ми так за кожен день повинні би боятися, бо щомиті можемо втратити наступну мить.От тоді ми тільки й зможемо по-справжньому жити.Боятися отак - це по-справжньому кохати.
7) Безсоння. Мала доза щоранку. Кілька кубів кофеїну в вену і твоє бліде обличчя щириться на тебе з люстра, що навпроти ліжка, щодня, щоразу. В не твоєму помешканні й інколи навіть дуже комфортно, але очі робляться все ширшими й болючішими. Як ширококутний об'єктив. Високочастотний гавкіт псів на повідках, високочастотне «Ану, перестань!» їхніх ґаздинь, твої, знову ж, блядські очі і секреторні чари в його кампарі. Зубний біль як есенція безсоння. Друг його — гастрит. Починаєш говорити про хвороби — тобі піздєц.
