16 January
23:32
в мене, як виявилось, немає жигаревич в друзях,і вона в мене була в чорному списку… я навіть не можу пригадати коли я це зробила… дивно якось)
Поки ти спав,
Світ не стояв на місці.
Поки ти спав,
Я плакала разів із двісті.
Поки ти спав,
Минало все життя.
Поки ти спав,
Я кохала небуття.
Поки ти спав,
Світ освідчувався в коханні,
Поки ти спав,
Минали дні останні.
Коли проснувся,
Нажаль вже було пізно
Ти все проспав,
Обіймаючи байдужість грізну.
Чи розумієш, як тряслися руки
щораз торкаючись твоїх?
Прощатись, вірити,
рахую кроки.
що віддаляють твої очі
від моїх.
Чи розумієш, що для мене,
ти це всесвіт?
а я одна з твоїх планет?
я гублюсь і кричу…
кричу у безвість
а ти вже звично хилиш
до пустих комет.
Чи розумієш ти хоч щось?
Мої слова, думки, вірші.
Чи я для тебе божевільне "хтось"?
що шукає прихистку
в чужій душі.
Я розумію,
що не можу.
не можу зрадити Тепла.
єдине, чого так палко прошу… -
не треба.
просто вір.
в моє життя.
ДУЖЕ
Як жуйка. Orbit зі смаком малини, кавуна, дині
неважливо. Головне, що тягуча й клейка.
Боже, милий. Виявляється, я - слабка.
Це горнятко надбите із права, протікає моїми думками
розкриваю позтріпані рани, закриваю
і замість чаю вже кава.
та тебе тут нема.
Час - тягучий нестерпно смачний, та жувати так довго
нам приходиться деколи. А тікати від нього
неможливо. піддаватись лиш і не слухати
перестороги.
Мої руки холодні, дві крижинки. Невдовзі
я знайду твоє серце під вікном на морозі
у червоній коробці, перев'язаній бантом
хто зна.
Поміщу десь у себе, на зап'ясті чи в скронях
і поллється тепло по холодних долонях
я відчую бриз моря.
так. зрозуміла твій запах.
І сидіти отут у чотирьох стінах, я очікую пошти
зекономила б нерви, та щось тратяться кошти
хоч на ще одну плитку шоколаду.
і так по одній раз у день
На столі наче лава стоїть твоя розпечена кава
на дворі паде сніг, у дерев уже зникла засмага
а мені щодо до того?
що мені до світу пісень?
Я є тут.
Але сенс?
коли тут немає тебе.

гарно*

22:00
день такииийй…
на математиці нас розсадили, я сіла до стеця ахах, а спереді сидів Ус. я прийшла сідати, а він "привет", мило так(дивлячись на те шо ми не говорили 2-3 дня, а тікі тупо втикали один на одного)
шось він там обертався, питався…
а потім якось я дивлюсь, а він тупо обнімає, бере за її талію, ззаду типу неї стоїть… в мене всередині все перевернулось, вона стерва, він наївний… типу друзі!(

ну він класнииий дуже… нашо вони йому…
тим більше якшо він більш ні з ким не танцював тоді, то він вважає мене гарноююю

галя розбиралась з інформатику, мені якось пасрать трохі на учобу зараз

та дурна вчителька, дала мені вірша на 2 сторінки на конкурс, потім хоче передіти мене в якусь музу..і ше в мене волосся гарне, я в шоці… мені воно нашо?!

я доб"юся свого, чесно, даю слово