1497,6 - саме стільки за підрахунками, моя щоденна норма калорій)

Діма(доречі я весь цейй час, пише не про того в якого є дівчина, а той з яким я їздила в табір,і він мені зараз подоб.) сьогодні з голови взагалі не йде.
весь час думаю про шо я з ним буду говорити, коли ми зустрінемось.
хіба шо тупо ржати.знаю так і буде.
а ше мені обідно за оцінки, того шо вони нижчі ніж в іри, влада, а я знаю, явно більше них)
пічяль…

не хочу жити.немає сенсу.
тому шо маму я навіть морально не можу підтримати.
мене кожен вечір баба і тато доводять до істерики, я ридаю так шо мені серце починає жахливо боліти.від цього мені робиця страшно,і ше гірше.
я досить часто думаю про такі речі, до прикладу, як наковтатися таблеток.і все.все просто.

сижу і плачу.в мене свої принципи: мене у стані плачу ще ніхто ніколи не бачив, навіть мама, за вийнятком того колия була маленька.
мені в школі кажуть ти така сильна,і тому подібне, няшка весела.шось типу того.
якби вони знали шо в мене робиця вдома,і як в мене проходить кожен вечір…

в кімнаті зараз вчить урокі малий, а я тихо сижу і схлипую.ясне діло шо він поняв.але мені перед якось не так стидно чі шо.

взагалі розумію, шо люблю школу.там я не вдома.там добре, весело.

ще я вирішила порахувати добову потребу калорій на день,і тупо її дотримуватися.

сьогодні як звжди проспала.
взяла "сойчине крило" буду хоч щось читати.

все зміниться коли він помре.все буде добре.мирно.без криків.

мені жахливо кружиться голова.таке враження шо зараз знепритомнію.
мені навіть немає кому висказатися.

добре, шо є той самер, він звичайно поради не дасть але всеж.