Нэнси Дрю и её отец, Карсон Дрю, адвокат, переезжают на два месяца из Ривер-Хайтс в Калифорнию, где Карсон получил временную работу. Они снимают дом, который выбрала Нэнси — особняк голливудской кинозвезды Делии Дрейкотт, чьё убийство, произошедшее здесь в 1981 году, до сих пор не было раскрыто. Несмотря на тайны, отец просит Нэнси прекратить свои расследования и стать нормальным подростком: учиться, ходить по магазинам и развлекаться. Однако в школе её считают странной, и единственный друг, которого Нэнси встретила там — 12-летний Корки, младший брат её модной и популярной одноклассницы — Инги. В доме Нэнси встречает привидение его бывшей владелицы, Делии, которое просит помочь ей. Случаются и другие странности: пропадает папка Нэнси с газетными вырезками о Делии, по ночам слышатся шаги на чердаке, а садовник Джон Лэшинг всегда появляется неожиданно и как будто из неоткуда. Среди старых вещей на чердаке Нэнси обнаруживает письмо Делии, адресованное некоему «Зи», видимо, её любовнику…
Вопреки обещанию не заниматься больше расследованиями, Нэнси берётся за разгадку тайны Делии Дрейкотт.







давно не дивилася фільмів, а цей сподобався,і чимось захопив, хоча я ніколи не дивилася фільмів на схожу тематику)

день був дуже веселий, постійно сміялися, танцювали і співали)
коротше, давно, дуже давно я так не сміялася.)

наша галя була сьогодні в хорошому настрої,і відповідно день був хороший.

почала замічати, що я постійно кричю на всіх… на іру вже 2 рази, не те шо там просто шось сказала, а кричяла!
я думаю це все із-за того шо вдома "атмосфера" не дуже, скажим так; діма знову з"явився і мене знову проперло на почуття.

сьогодні на уроці капець як захотілось його поцілувати, всередині не можу навіть описати шо робилося))

а взагалі життя знову стає на білу смугу)це радує.*

вже так мало залишилось до свят(ну порівняно), скоро закінциться семестр)

на уроках літератури вчимо Франка, цікаво послухати про його любовне життя, виявляється він був ще тим "перцем", мав 3 коханок…

мені вже не дзвонять різні невідомі номери, скучно стало.))

шось оце читаю Карпу,і перестала розуміти деякі моменти сюжету…

і ще сьогодні, вперше за днів 12 вийшло сонечкоооо*
було тепло.

я зрозуміла, що якщо мені назначено "згори" побачити Діму, то я його побачу незалежно від обставин.
того шо в той час я мала бути на інформатиці(ну але втікла, як завжди), а він взагалі на роботі.але ми побачились.

якось знову починаю вірити, шо все шо стається вже запланованооо,і все іде по вже зробленому плану.)