7 November
якщо мене запитають що я хочу отримати у подарунок, я неодмінно відповім-книжку Ліни Костенко.
"Триста поезій" або "Записки українського самашедшого".
Вона геніалька.
Ну або ж Эльчин Сафарли "Мне тебя обещали".

«

Твоїх очей магічна ніжність і губ розплавлений метал...»
— Ліна Костенко
Ліна Костенко
Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю,
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон.
гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

хочуууууууууу:)

22:28
ой.сьогодні знову бачила Діму.в нього гонска шапка-ушанка, він в ній похожий на таку собачку з довгими вухамиии*
і куртка яскраво червона, теж нова.
він глянув на мене так ніби думав "я все про тебе знаюююю:))"а тоді сказав "привіт".я йому знову ж таки чомусьь не усміхнулась.
я розумію, шо все іде проти менеі забути мені його не вдасться.отак то)
приходила Іванка ми посиділи і мило поговорили*
виявляється шо та мала реально з мене "іздіваєця" коротше вона питала:"а він їй може ше й сниться?" я там чуть не впала.коротше мені страшно уявляти якої думки про мене Діма.
завтра Дмитра.
привітаю дім))від того як він мені відповість залежатиме багато*
доречі чого він наташі не ставить лайк під авою, тоже не понімаю хіба шо знову посварились))
так хочу його завтра побачити… бо ми завтра будемо фотографуватись і я гарно вдягнусьььь)

висновок: в мене зараз такииииий бардак в голові шо то капец.
треба все обдумати і розкласти по "поличкам")

«

Истинное отношение к человеку не зависит от обстоятельств и настроения.»