твая усмешка перакрые зноў паветра
Posts with tag: 3
не можу зрозуміти, чим мене так захоплює ця світлина
#3
3
ахуєнчік просто
#3
0
#3
0

2 людини, які змінили моє життя

#3
0
настрій))


#3
0
а я знову малювалаааа:))))

#3
4
#3
0

«

Найкращі ночі - без сну,найкращі дні - в сні»
#3
0
найкращі рідні люди, які в мене є


#3
0




#3
0
Людям нельзя оставаться дома одним.сначала им вроде плохо, потом вроде хорошо, а потом они начинают говорить красивыми фразами, писать замечательные песни, а в конце они становятся шизофрениками и умирают.
#3
0

який же він охуєнний
і пісня

#3
0
Давайте жить, пока мы живы.
#3
0
Я завжди мріяла про власний будинок. Двоповерховий. Не маленький, але і не занадто великий… Внизу – вітальня, кухня, кабінет і бібліотека. Вверх по сходам – три спальні… Веранда і сад…

Особливе значення чомусь мала для мене бібліотека. Уявляла її добре освітленою, з декількома рядами полиць, на яких – безліч книг, кожна з яких щось для мене означає. Щоб можна було зайти в вільний день і зранку до вечора читати в зручному кріслі, поринути повністю в уявний світ. Відволіктись від всього, що відбувається навколо… Забути про всі проблеми. Не зважати на все, що мене оточує в буденності, на все, що створене для того, щоб дратувати людей.

Це настільки просто – поринути з головою в книгу. Безповоротно, з відчуттям, наче це триватиме вічно. Головне – мати заради кого повертатись в реальність.

Поки я знаходитимусь в своєму власному маленькому світі, поки я читатиму, до мене зайде дорога мені людина, вкриє ковдрою. Принесе м’ятний чай. Або зелений. З жасмином.

Я готуватиму йому щодня, а він даруватиме мені квіти, не чекаючи якогось приводу. Він переживатиме за мене. А я за нього. Я змушуватиму його гуляти на свіжому повітрі годину щодня і щодня випивати півтора літри чистої води, щоб запобігти зневоднюванню. Ми придумаємо імена нашим дітям, відкладатимемо гроші на щось надважливе для нас обох. Плануватимемо, що в наступні вихідні полетимо в Рим, бо ми знайшли надзвичайно дешеві білети на літак. Він відчуватиме, коли я чимось знепокоєна, знатиме, чого я прагну, намагатиметься ніколи мене не розчарувати.

Таке можливо взагалі? Знайти настільки розуміючу людину. Жити в затишку, деколи перебивати плавність життя сварками, миритись, але все одно любити один одного. Чесно кажучи, сумніваюсь. Але мріяти це не забороняє, правда?

І навіть якщо я буду сама, я матиму свій маленький світ, мою бібліотеку, де зможу відволіктись від всього. І заповнити душу внутрішнім спокоєм.
#3
0

тепер ще й на неї підсіла)

#3
0