твая усмешка перакрые зноў паветра
Posts with tag цитати
Вот только, знаешь, я, наверное, так сильно ждала лето, чтобы снова заскучать по осени. По слегка холодному воздуху и печальным сумеркам. Кутаться в шарф, согревать руки в карманах… Я сумасшедшая, да? Весь год торопила лето, оно наступило — и всё, я перегораю. И дело не в жаре, от неё не устаю. Просто характером я больше похожа на осень.

-Эльчин Сафарли

«

а ведь идеальные моменты были»
"Єдине, про що треба говорити, - наші почуття.
Всі ці розумування - дурниця.
Що відчуваєш, то й треба говорити."

не треба говорити.не той час зараз.
не зрозуміють.ще й за жарт приймуть
мені завжди здавалося: сталося, значить,
сталося. яка, до біса, різниця,
чому небо в черговий раз звалилося
мені на голову? воно звалилося,
отже, треба вистояти.
Наверное, сейчас именно то время, когда хочется рассказать все, что накипело. Вот сколько вам лет 14 - 18? А сколько ран в вашем сердце. Сколько фальшивых друзей попадалось вам на пути. Сколько недосказанных слов, несбывшиеся мечты, и сколько "любви", от которой хочется блевать. Сколько позади разной дряни.
Вас, наверняка, предавали в дружбе или в любви.
Нет? Ну тогда готовьтесь. Если вы скажите, что ваши друзья не такие, что ваша другая половинка не бросит вас никогда, я засмеюсь вам прямо в лицо. Ваша "любовь" многое вам говорит. Говорит, что вы всегда будете вместе, любовь до гроба. Ну и что? Это просто слова. В наше время не стоить верить словам. Поступки, вот что действительно нужно ценить. Ну и друзья у вас самые офигенные. Сколько вы с ними пережили и сколько еще впереди. Но в один день, вы просто перестанете общаться, вам просто надоест.
Вы думаете, что я веду к тому, что вам не стоит никому верить, ни с кем не общаться? Нет. Просто будь те осторожны. Не будьте наивны, как ребенок. И знайте всему цену. Цените то, что имеете. Ведь, все когда-то кончается. Ничего не вечно.
Є люди, які закінчуються.
Живуть вони посеред нас. Активно працюють. Щасливі ніби. Але чогось їм не вистачає. Поспіх захоплює їх. І настає день, коли вони закінчуються.

Любомир Литвинчук."Подорожатор"

--------------------------------------------------------------------

люди шаленими темпами вриваються в твоє життя.
забирають твій час, почуття.
зрештою, - забирають частину тебе.
а потім просто залишають тебе.

і ти, як вижата цедра лимону після таких візитів.

а що залишають тобі взамін?
кілька фотокарток і великий слід в серці.

--------------------------------------------------------------------

Ідеали не створені для любові. Розумієш? Ними насолоджуються, від них шаленіють, перед ними вклоняються… Але їх не кохають. Розумієш? Ідеали не створені для цього.

Марк Лівін."Життя та інша хімія"

-----------------------------------------------------------

А я лиш хочу прожити,
Заради двох фото одразу:
Одна- де нам ще шістнадцять,
На іншій- дев'яносто, а ми далі разом.

------------------------------------------------------------

Минуло тільки трошки часу, а я вже знову хочу бути з тобою. Я не знаю нічого про любов. Справді. Але я хочу бути з тобою. Щодня бачити, як ти вдягаєшся, як розчісуєш волосся, як ти спиш, як їси, як миєшся, як молишся, як щось робиш і як не робиш нічого. Бути поруч. Коло тебе. Більше нічого. Це все.
Я хочу вдихати повітря, котре ти вдихаєш і, — що, мабуть, уже хворобливо — повітря, котре ти видихаєш.
Я хочу вбирати всі запахи твого тіла. Вони прекрасні. Цілувати тебе всюди, куди тільки можуть потрапити уста. Пестити без краю. Годувати тебе. Купати, як немовля. Колисати на ніч. Бути з тобою. Бути тобою. Бути.

----------------------------------------------------------------

час зупиняється десь за годину до зустрічі
замість годинника серце працює за двох
це дезертирство природи нагадує пустощі
може у спосіб такий розважається бог

---------------------------------------------------------------------

Мені дано все, щоб жити піднесеним життям, а я гину в ліності, розпусті і мріях.

--------------------------------------------------------------------

Життя любить нагнітати морок для того, щоб потім яскравіше блиснути своєю світлою стороною.

Пауло Коельо

---------------------------------------------------------------------

Як ви примудряєтеся жити тут без книжок?
Відберіть у мене книжки - і я прийду у відчай.

Емілі Бронте

------------------------------------------------------------------------

якщо залишилися спогади, то залишилися і почуття

------------------------------------------------------------------------

Це було занадто добре, щоб тривати довго.

Б.Вербер.

--------------------------------------------------------------------------

Я, напевно, була поганим другом, раз про мене не згадують ті, з ким колись я трималася за руки.

Ельчин Сафарли

---------------------------------------------------------------------------

Адже закохуються не в красу.
Закохуються в сміх, вічно кучеряве волосся, ямочки на щоках, родимку над губою чи навіть шрамик над бровою.
А в красу - ні.
Красу просто хочуть

---------------------------------------------------------------------

У тебе є право на все.
У тебе безліміт.

«

Ты никогда не узнаешь, когда начнется твоя шизофрения.»

«

о нашей встрече что там говорить , я ждал ее,как ждут стихийных бедствий.»
— В. Высоцкий

«

Какие друзья - такие и будни.»

«

Осінь називають сезоном депресії. Я не згідна: справжня депресія настає з приходом літа, коли нема з ким розділити щедрість сонця.»
— Е. Сафарлі

«

Деякі люди занадто рано починають сумувати. Здається, і причини ніякої немає, та вони, очевидно, від роду такі. Вже дуже все до серця приймають, і втомлюються швидко, і сльози у них близько, і всяку біду пам'ятають довго, от і починають сумувати з ранніх років. Я ж знаю, я і сам такий.»
— Рей Бредбері "Вино з кульбаби"

«

Я готова заплакати від усвідомлення своєї бридкості.»
— знайшла на просторах "самерра"...

«

Все мы - хорошие люди, но не во всём, не всегда, и не со всеми.»
Іноді потрібна проста перерва, після якої людина, яка набридла, стане як і раніше цікавою. Секс здасться польотом на Марс, макарони — вишуканою пастою, і навіть перша сигарета — чимось до болі п'янким.
просто дуже
не имеет смысла называть себя уродливым, потому что мы в действительности не видим себя. мы не видим себя, когда спим в кровати, тихонько свернувшись, со вздымающейся грудью в нашем собственном ритме. мы не видим себя, когда мы читаем книгу, а наши глаза светятся и мерцают. вы не видите себя, когда смотрите на кого-то с любовью и заботой, которые внутри вашего сердца. не существует зеркала для тех случаев, когда вы смеетесь, улыбаетесь, а счастье льется через край из вас. вы бы поняли, насколько вы яркие и красивые, если бы увидели себя в те моменты, когда вы действительно являетесь собой.