13 February

«

коли він цілує мене всередині таке відчуття як вітер хитає дерева, він торкається мене ніжно, чую як його рука проводить по моїй спині, так легко, невимушено, з ним час зупиняється. коли ми разом у мене таке відчуття що я насправді комусь потрібна крім своїх батьків. все це дуже гарно.нагадує якусь казку Діснея. коли їдеш я сумую, але коли повертаєшся то я, як кажуть: на сьомому небі від щастя. я хочу щоб цей час в моєму житті продовжувався і ніколи не закінчувався. для цього ми маємо бути разом. назавжди разом.»
— Софу проперло на вірші,це вона тоже мені написала))але гарно навіть